ISO 20109 – Вимоги до обладнання для синхронного перекладу –

Цей стандарт встановлює технічні вимоги до технологій, що використовуються в кабінках для перекладачів і системах усного перекладу. Його було завершено наприкінці 2016 року, і відтоді перші виробники конференц-технологій беруть його до уваги при розробці нових систем, наприклад, Bosch, Shure, Televic і Taiden.

Покращення включають наступне: Усі перекладацькі столи в майбутньому мають бути обладнані "захистом слуху". Крім того, на пульті перекладача повинен відображатися спеціальний символ, якщо відповідний канал мови оригіналу транслюється за межами конференц-залу, наприклад, через телевізійне/радіо/інтернет-мовлення, відеоконференц-зв'язок або у вигляді запису. Це пов'язано з тим, що сам усний переклад захищений авторським правом, тому будь-яка передача повинна бути узгоджена з перекладачами – і, таким чином, повинна бути видимою.

Стандарт також містить специфікації для мобільних систем (PFA). У стандарті також чітко зазначено, що ці PFA (= системи шепітного перекладу) придатні для мобільного використання лише за певних умов через складні умови роботи перекладачів і не замінюють кабіни перекладачів.


Технічний персонал, який стежитиме за технікою конференції та регулюватиме звук для перекладачів, тепер також є обов'язковим.

Загалом, важливо було визначити стандарти і норми таким чином, щоб вони однаковою мірою відповідали вимогам і запитам як стаціонарних, так і мобільних технологій усного перекладу. Оскільки Приклад Як приклад можна навести Європейську Комісію, яка відіграла вирішальну роль у розробці стандартів: Приміщення Комісії мають чудове технічне оснащення, конференц-системи працюють повністю автоматично і оптимально вирівняні. Робота завжди проводиться в постійному, захищеному та ідеально відкаліброваному середовищі. Це означає, що немає необхідності в технічній підтримці безпосередньо на місці під час засідання. Ситуація, звичайно, відрізняється в мобільному використанні "у вільній економіці": Немає двох однакових конференцій – місцеві умови та технічні вимоги завжди відрізняються, тому акустика у відповідному приміщенні зазвичай вимагає присутності аудіотехніків на місці. Це єдиний спосіб гарантувати, що не тільки учасники матимуть гарну розбірливість мови, але й перекладачі завжди матимуть чіткий звук у навушниках, що є основою для професійного усного перекладу.